Токуґава Ієсада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Токуґава Ієсада
яп. 徳川家定
Народився6 травня 1824(1824-05-06)
Замок Едо
Помер14 серпня 1858(1858-08-14) (34 роки)
Токіо[d], Японія
·холера і Бері-бері
ПохованняKan'ei-jid
КраїнаЯпонія
 Сьоґунат Едо
Діяльністьшьōґун
Знання мовяпонська
Посадасьоґун Токуґаваd, Konoe Daishod і Двірцевий міністр
Військове званняшьōґун
РідTokugawa familyd
БатькоТокуґава Ієйосі
МатиHonju-ind
РодичіТокуґава Іємоті
Брати, сестриTokugawa Yoshimasad і Teruhimed
У шлюбі зTakatsukasa Hidekod, Ichijō Hidekod, Tenshō-ind і Hoken-ind
Автограф

Токуґава Ієсада (яп. 徳川 家定, 6 травня 1824 — 14 серпня 1858) — 13-й сьоґун сьоґунату Едо. Правив у 1853-1858. Характеризується встановленням дипломатичних стосунків з США і країнами Європи.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Другий син Токуґави Ієйосі, 12-го сьоґуна сьоґунату Едо. Після смерті батька у 1853 році стає новим сьогуном. З самого початку стикнувся з намірами США і європейських держав «відкрити» Японію для вільної торгівлі. У 1854 роціпід військовим тиском американського флоту на чолі ізМеттьюПеррі було підписано один з перших нерівних договорів — Канаґавський. Невдовзі укладено Англо-японський договір про дружбу (Наґасакський договір), 1855 року — Сімодський договір з Російською імперією і Наґасакський договір із Нідерландами. У 1855 році в місті Нагасакі за підтримки Нідерландів була відкрита військово-морська школа, навчання в якій вели голландські офіцери. Першими учнями були васали бакуфу, потім стали приймати і самураїв даймьо.

У липні 1858 року укладено японсько-американський договір про дружбу і торгівлю. А вже 14 серпня того року внаслідок тривалої хвороби сьогун помирає. Втім договори за інерцією продовжували укладатися. Після смерті бездітного сьогуна почалися конфлікти через права спадкування. Одна частина на чолі із Токуґава Наріакі підтримувала кандидатуру Токуґава Йосінобу. Але чиновники бакуфу на чолі з міністром Ії Наосуке домоглися обрання на сьогуном Токуґава Іємоті.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.